Стаття присвячена осмисленню феномена фан-фікшн як соціокультурної практики та літературного досвіду. Головна особливість фан-фікшн як нового типу сучасної літератури, повністю виведеного за рамки літератури як індустрії — це ключове місце читача і підвищена роль читацького спільноти, що забезпечують функціонування цього культурного простору як форми читацького листи, обміну досвідом, осмислення множинних контекстів літературного та соціальної поведінки, зони розвитку літературного і соціального уяви, і т. д. Автор статті детально зупиняється на особливостях функціонування цього поля літературного досвіду і, спираючись на книгу Ріти Фелскі «Для чого використовується література» (2008), аналізує на матеріалі російської фан-фікшн по «Гаррі Поттеру» модуси залученості в текст, що характеризують відносини читача з творами фанфикшн.
У роботі розбираються як загальнолітературними модуси залученості в текст (впізнавання, зачарованість, знання і шок), так і додаткові, характерні саме для фан-фікшн функції читання (співвіднесення з «каноном» і порнографічна функція), що забезпечують в сукупності підвищену інтенсивність, тілесність, дієвість цього читацького та письменницького досвіду. Одночасно підкреслюються сприяють самоствердження і саморозвитку функції фан-фікшн як читацької та письменницької активності. Міждисциплінарний характер дослідження дозволив доповнити вивчення конкретної спільноти постановкою теоретичного питання про мінливої ролі читача і письменника в нових формах літературної Інтернет-комунікації.